іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув

#03 Децембер '19

09. децембра 2019 |

Як на Подкарпатьови сіяли кōнōплї

Кōнōплі типирькы ни стрітиме дись на гōрōді. Їх уже ни сіє наша чилядь, убы ї хосновати так, ги хосновали ї давно наші прабабы. Пувім нарас, давно ї ни курили, (а може и курили) ни пōльзовали ся, ги наркотичным засобом, а сіяли іх, убы пак изробити ниткы на сорочкы и инше цуря. И для сиї ростины выділяли доста много зимли, бо они была тритя по важности пӯсля буль и кіндириці.

Важнōсть кōнōплі пӯдтверджуе и ото, ош давно у газетах и журналах фурт писали за ний статті. Така стаття є, например, у Великōму сельско-господарськōму калинендарю Подкарпатського общества наук за 1942 рӯк. И тоды ото было нормально и у другых частях Європы, бо ни знали тоды про єї наркотичні свōйства. Например, у Франції робили из ний сироп выд кашлю. Но а у нас, в Подкарпаті, робили ниткы для цуря.

Но як іх сіяла тоды наша чилядь? Як за ними позирала? Про ото и напишу. Буду ся спирати на слова професора Ивана Врабиля, котрый написав ряд статтів про сїльськое ґаздӯвство в Подкарпаті, а также на слова старōй чиляди, що ми дуже пōвно інформації розказали.

06. децембра 2019 |

Гадя з дївōчым сирцьом

У старому селови понад Тисов, на горбі, жила ни добра зависна жона, на имня Иляна, была дуже читаво свадлива. Якусь один раз куй ся свадила из старов бабов Цильов сусідков сталася из нив ни добра пришта, ввергло нив ид земли, а куй пришла до тямы стара юй спомогла ся пудняти и прокляла такым казаньом:
А Богдай бісь вмісто дітинчати уродила гадину. Иляна была беременна.

Як правило, у малинькых хыжках быв лиш єден виликый шпор, на якōму варили істи и єден чôлôвік мӯг на ньому спōкӯйно спати. Муровали їх тоды из рōзумом, убы мош ся было удобно пōльзовати ним. И так вӯн давав типло цілӯй родині. Айбо ни лише родині…

И так ся стало через ни виликый час Иляна уродила гадя, та вбы ніко ни видів и обы ся ни дузнав про сийсь страшный реґемент она ото гадя увергла на сусідськуй городині обы ї скітити, но гадя ся счокло дись у жаливнику.

Но тай уд того часу доста читаво утікло воды, у сусідкы Ержікы Мигальової донькы тої бабы Цилі што прокляла Иляну пудрус сын Иванко, якый ся фурт любив бавити коло Иляниної хыжи, вун ото й доникав што пак переказав своюв маттери, но Ержія му ни вірила. Дітвак ниґда ни брехав бо ни знав што ото таке, брехати из старшинов, тай доказовав каждьый раз маттери што ота гадюка вылізат из пуд Иляниної хыжи коли вун там ся бавит і зачинат коло нього водити таниць, а як ся натанцює жалосно тіче у нору што пуд хыжов.

05. децембра 2019 |

Зима у русинськӯй хыжи

Зима – ôто ни лише сяткы, и файна природа дōвкола нас. У давнину зима нисла и проблему, бо холода были май виликі и треба было ся гріти. Тôму, коли жоны занимали ся кōнōплями и ткали, а люди тым часом фурт нарабляви из дрывами, убы было типло у хыжи.

Як правило, у малинькых хыжках быв лиш єден виликый шпор, на якōму варили істи и єден чôлôвік мӯг на ньому спōкӯйно спати. Муровали їх тоды из рōзумом, убы мош ся было удобно пōльзовати ним. И так вӯн давав типло цілӯй родині. Айбо ни лише родині…

Постилі спиціально робили из виликыми лабами, убы пӯд ними были ягнята и козята. И исе чиста правда! У хыжи были ґазда из ґаздыньов, їх діти, могла быти и їх старшина и вшитка мала худоба.

Ягнята, козята, кить было и тиля, усьо было у хыжи, бо у стайни бы ім было дуже студино. Жоны що жинут ся за євро мōдōв, лиш си исе приставлявут, та падут у оморок.

05. децембра 2019 |

Позерайме!

Позирайме, люди, що втрачаєме! На типирішньому етапі, людство иде уперед, и зачинавут ся усякі путі перспектив. Айбо ôты перспективы видут до ни дуже перспективных насїдкӯв. Ôто видиме уже типирь.

Куды мы дале идеме? Видав, уже сме прийшли навхтема, кить ушитко на щосме гонні, ôто покрасити перила на мостах у жовту и сину фарбу, тай знак «Березники», тай мусорникы та гордити ся тым.

Постилі спиціально робили из виликыми лабами, убы пӯд ними были ягнята и козята. И исе чиста правда! У хыжи были ґазда из ґаздыньов, їх діти, могла быти и їх старшина и вшитка мала худоба.

Що из потоками, из ріками из полями, из хащами?! Що буде из полонинōв? Из потока ся воды ни напєш, из рікы тоже. Нащо вывозити мусор, кить май удобно усьо высыпати у пōтӯк, авать ріку. А що, вода понесе. По правді та понесе, бо через рубку хащӯв, у нас фурт страшні пōвені ставут ся. Через слабоукріплині берегы, вода змыват ушитко, та пак паде кашиця тай зарыват ся берег. А у літі самі видиме на кӯлько спласла вода у Боржаві.

04. децембра 2019 |

Ци розводили ся молодята у давнину?

Як давно жинили ся, авать выддавали ся я уже писав. Дуже интересна пôлучили ся інформація про читатчӯв. Многым типирь чунно, ош як могла ужити ся родина, де чôлôвік из жōнōв ни дôлюбльовали єден другого. Бо у типирішнїій час, кить щōсь та нарас розвод. А ци быв розвод давно? Ци могли розвисти ся молодята, кить фурт ся вадили и ни могли ся зжити?

Ôтвіт, як бы ôто ни было чунно, дав ми мадярськый архів. Так ся каже, ош у Подкарпатськӯй Териттōрії Мадярського Кôрулівства, у 1941 рōці, было проведено ряд переписӯв, єден из якых указує, кӯлько пар было розписано, кӯлько было вдōвӯв/вдӯвцїв, кӯлько было розведеных. Сякый перепис быв проведеный у многых населеных пунктах, мижи якых Кирецькы и Березникы.Ôфіціальна назва перепису «Людность по роках 15 и старше за сімийным статусом».

Постилі спиціально робили из виликыми лабами, убы пӯд ними были ягнята и козята. И исе чиста правда! У хыжи были ґазда из ґаздыньов, їх діти, могла быти и їх старшина и вшитка мала худоба.

Пувім на перед, ош станом на 1941 рӯк у Березниках быв ôфіціально єден розвод, а у Кирицьках ни было и єдного. Туй и є ôтвіт. И мош пувісти, ош айно, даже у тых родинах де была суєта розводӯв ни было. Ни розводили ся, бо давно чистовали таїнство **вінчанія**, ôто было ни просто так, ги типирь, пӯти до церкви.