іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув

#11 Септембер '20

27. септембра 2020 |

Обвішованя ярлыками представителюв хоть-котрої нацменшинної сосполности є недопустимым

25. септембра, в УжНУ, на факултеті суспілных наук, пройшла научно-практична конференція на тему «Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті впливу гібридної війни, виборчих процесів та забезпечення прав національних меншин» з участьов колег з-за гатара. Конференція проходила в очно-заочному (онлайн) форматі.

У єї рамках прозвучали й три доклады, котрі ся тыкали русинської проблематикы. Так на пленарному засіданьови учасникы заслухали доклад кандидата историчных наук, доцента, докторанта кафедры політології й державного управліня ДВНЗ «УжНУ» Михаила Зана на тему «Особливості етноідентифікації та громацько-політичної репрезентації русинів у Словацькій Республіці та Україні (за результатами експертного опитування)». Изглядованя робили ся в Ужгороді, другых локаціях Закарпатської области й Пряшововському крайи Словакії. Докладчик подкреслив: «Навішованя русинам ярлыкув «етнічні потворы», «етнічні маргиналы», удумованя й хоснованя некоректної термінології штодо хоть-котрої етнічної сосполноти є недопустимым».

На секційных засіданьох были заслухані ищи два доклады: головы Закарпатського обласного научно-културологічного общества им. А.Духновича Юрія Продана на тему «Громадська діяльність Товариства імені Олександра Духновича в минулому та сьогоденні**» й головы СО «Русинськый културологічный клуб» Юрія Шиповича на тему «**Особливості становлення та організаційного структурування Світового конгресу русинів».

21. септембра 2020 |

Днесь Друга Пречиста

21 септембра восточні християне сяткувуть Руздво Пресвятої Богородиці, якоє у карпаторусинув принято называти Другов Сятов Марьов вадь Другов Пречистов. Сесь день, безувно, є наслідником язычницького сято Рожениць, коли наші предкы дяковали покровителям полюв и врожая.

Исторія рожденя Дівы Марії дуйшла до нас из Церковного Переданя – єдного з жерел християнського віроученя. Божа Мати ся родила у невеликому галілейському вариши Назарет, в сімї постаршых людий Иоакима й Анны. Они были бездітныма, и се раховало ся гріхом.

Раз першосященник у храмі не позволив Иоакиму скласти пожертву, вповівши: «Ты не дав потомства Израйилю». Смутный Иоаким подав ся у пустыню молити ся. Иоакиму й Анні явився Ангел и сповістив, што Господь вчув їхні молитвы: «Ти зачнеш и родиш Дочку, благословенну выше всіх. Через Неї прийде благословеня Божоє на вшиткі земні народы. Через Неї буде дано всім людьом Спасіня. Имня юй буде Марія», – вповів Ангел Анні. Через девять місяцюв Анна родила доньку Марію. Пуздніше они оддало доньку в Єрусалимськый храм, де она служила до повнолітя

03. септембра 2020 |

Вмерла душа Карпат – у споминку на Олґу Прокоп

Тямлю, у 2009 рокови проводили шорову «Червену Ружу» в Мукачові. Зайшов им у зал и увидів товды першый раз Олгу Кириловну: красива высока жунка исполняла баладу «Летіла бы м на край світа». Нич им на тот час про неї не знав, айбо велична постава и префайный голос нараз обернули на себе муй позур…

Вже май пуздно взнав им, што є она участницьов дакулкох музичных знамных рокашув, авторков двох книг, и вже близько четырьох рокув як создала дітськый вокалный ансамбль «Бабчина співаночка». Проводить про діточок безплатні репетиції, а тоты несуть русинську співанку в світ. У голову ся не вкладало: в крайи є фест державных институцій, котрі ся гибы занимавуть позашколскым ошколованьом, а туй цілый ансамбль майже з двадцятьох дітськых душ успішно выступать у нас и за границьов. При тому и учительков, и керовничков, и менеджерков ансамбля й є ся, виділо бы ся, моцна жунка. Штодо єї моцы, туй тоже изирь звідань: тко добре знав Олгу Кириловну, тот видів, на кулко она мала раниму душу...

Вже коли сьме ся познакомили й, виділо ся, знали сьме ся добрі, и так нич им за неї не знав. Се до момента, докы про журнал «Отцюзнина», котрый выпускали сьме з 2016 по 2018 рук, моя дочка Юля, товды студентка УжНУ, не взяла интервю од Олгы Кириловної. И полляла ся на мене (та и на другых читателю журнала) тяжка правда живота русинської жункы…натулко тяжка, што несила было се вшитко удержати. Товды м побзерав на неї иншак: шкода ми ї стало, айбо заєдно и зауважав им бабку Олгу май-май…

02. септембра 2020 |

Курта істōрія: село Лōпушанка

Писали сьме про Черник, а из Лōпушанкōв аналоґічна ситуація. історичных данных фактично ни є. У разных істочниках споминат ся 1645. рӯк, ги рӯк, кōй ся споминат село, айбо пӯдтвердити'м исе ни годен.

У 1765. рōцї Лōпушанка туй Черник споминавут ся, ги хуторы Стрōйна. У архівных данных село ся споминат ги «Lombos (Brusztópatak, Brusztov)».

У 1791. рōцї греко-католицькым священиком став Иван Мигович, котрый вів службу и жителям Лōпушанкы. У 1797. рōцї у селі жило 14 чōлōвік.

02. септембра 2020 |

Курта істōрія: село Черник

Про малинькоє село Черник (Свалявськый відик) є дуже мало інформації. Находит ся лише пару скупых, нипōдтвердженых даных. Тōму, хōтїв бы’м исе пōміняти. На даный час у селі є цирьков великомученика Дмитрія, а число людности - приблизно 564 чōлōвік.

Коли было засновано Черник до типирь ни ясно. Вшиткі информаційнї жерела пишут, ож приблизно 300 рōкӯв тōму. У архівных данных, хōснувут ся дві мадярські назвы села «Csernik» тай «Csernek». У 1765. рōцї Черник є хутором Стрōйна.

У Енциклопедії населенных пунктӯв кōмітату Береґ за 1782-1785 рōкы уже є село Черник, а до нього курта характеристика:
– Межує ся из Быстрым, Свалявōв тай Стрōйным;
– Находит ся у берегах;
– Є пōтӯк;
– Хаща густа, ходити по нїй мож лише по позначеных дорогах; Пиля села крячӯвля;
– За селом, путь до Стрōйного нормальный;