іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув

Верші

22. мая 2020 |

«Я русинськым словам давав крыла!» – Прощална спӯванка Ивана Петрōвція

Великый русинськый поет Иван Петрōвцій родив ся 22. мая 1945 рōку в селї Ōсӯй Иршавського відика, и днись бы мӯг мати 75 рōкӯв. Лем забрав Бог ид сōбі на небо великого Русина 01. януара 2016 рōку.

Завто дниська ся нам лишать лем из смутком споминати на чōлōвіка, котрый цїлым сирдцьом любив свӯй нарӯд, свōю културу.

Вічна памнять правōму патріотови Пӯдкарпатя!

18. мая 2020 |

«Дōкус бы не заніміти, в бōвт ідуть полопōніти» – послолный живот у вершах Володимира Рошка

Володимир Рошко заслужено поважує ся за праву еліту модернōї русинськōї поезії. Його авторська излога ни дасть го спутати из дакым другым, и кōй читач дӯстане перед ся його шорикы, нараз оцїнить, же то є робота истинного майстера слова.

Понукаєме вам дакӯлко вершӯв на тематику посполного руснацького живота у днишньых реалійох, у котрых пан Рошко красно пописує данōстї характера простōї чиляди. Данōстї як дōбрї, так и пӯдлі.

03. мая 2020 |

Не бануву, не реву, не кличу. Иван Ситар – живот а творчōсть

Про членув «Русин-клуба» стало вже сохташом подавати біографії вызнамных русинув, котрі в давнину вадь днесь принесли хосен про нашу челядь. Не обзеравучи ся на вто, што сесь ювіляр, з Божов помочов, буде праздновати 80 лем через два місяці, айбо маву дяку вповісти дашто за нього вже днесь.

Вік мине, як з яблонь білый дым…
Днешньый наш герой - се русинськый поет, товмач, сосполный діятель Иван Дмитрович Ситар. Так, ги вно майже фурт бывать, спознав им ся з Иваном Дмитровичом май пуздно ги м про нього взнав: на тот час вже м читав його товмацтва російського поета Сергія Єсеніна, быв им в захваті и фурт им думав, а як «письмо матери» и другоє «єсенінськоє» буде звучати под гітару?

Уявлявучи собі автора, видів им перед собов битанґу десь мого віка (товды мав им 37-38), котрому з єдного боку вже «дух вандровань не милый», а з другого – авантюрноє жаданя ищи не раз «на ружовому пробігти ся кони» нияк не лишать го. И коли прощун бы И.Петровцій у 2009 рокови, в себе в «Бовті», нас познакомив, зачудовав им ся фест, увидівши челядника, котрому было десь под 70. «Наш русинськый Єсенін!», - представив го товды Иван Юрійович. Вже выпустивши на тот час зборник поезій «Старі стихы про родный край» (1992 р.) Янош Деметерович Ситар (записаний так, бо родив ся у 1940 роци за другых мадяр) прозрадив ся, што готує выдати зборник співомовок Степана Руданського, назвавши їх «Руданками». Чудно ми было: ба нашто на русинськый язык щи и з украйинського переводити?