іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинÿв

Живот

04. фебруара 2020

Каждоє лїто у Пряшōві фунґує русинська лїтня школа (відео)

В юнію-місяцю вже подовж 10 рокув у Пряшові при институті русинського языка и културы Пряшовського універзитета фунгує русинська літня школа. На сесь час туй куртый курс ошколованя з русиністикы пройшло верьх 200 студентув як из США и Канады, так и з Словакії, Мадярщины, Польшы, Украйины та другых штатув Європы.

Директорков школы є професор Анна Плішкова. Слухачі школы слухавуть лекції з русиньского языка, котрі по-англійськы читали асіст. проф. Др. Е. Будовська, мґр. Марек Ґай, а по-русиньскы ‒ пгДр. К. Копорова, ПгД.; лекції из русинської исторії: по-анґлійськы ‒ проф. Др. П. Р. Маґочій, по-русиньскы ‒ доц. Др. В. Фенич, к.н.; лекції русиньскої етноґрафії: ассоц. Проф. Др. П. Крафчік – по-анґлійськы, мґр. В. Падяк, к. н. – по-русиньскы.

У рамках занять учасникы школы нащивлявуть много културно-историчных памняток Словакії, поязаных из проживаньом и исторійов русинув. Кроме того, проводять ся практичні занятя из етнографії: русинської народної хореографії и співÿв, а также мальованя писанок.

09. децембра 2019

Як на Подкарпатьови сіяли кōнōплї

Кōнôплі типирькы нê стрітиме дись на гōрōді. Їх уже нê сіє наша чилядь, убы ї хосновати так, ги хосновали ї давно наші прабабы. Пувім нарас, давно ї нê курили, (а може и курили) нê пōльзовали ся, ги наркотичным засобом, а сіяли іх, убы пак изробити ниткы на сорочкы и инше цуря. И для сиї ростины выділяли доста много зêмли, бо ôни была тритя по важности пӱсля буль и кіндириці.

Важнōсть кōнôплі пӱдтверджуе и ôто, ош давно у газетах и журналах фурт писали за ний статті. Така стаття є, например, у Великôму сельско-господарськôму калêнендарю Подкарпатського общества наук за 1942 рӱк. И тоды ôто было нормально и у другых частях Європы, бо нê знали тоды про єї наркотичні свōйства. Например, у Франції робили из ний сироп выд кашлю. Но а у нас, в Подкарпаті, робили ниткы для цуря.

Но як іх сіяла тоды наша чилядь? Як за ними позирала? Про ôто и напишу. Буду ся спирати на слова професора Ивана Врабêля, котрый написав ряд статтів про сїльськое ґаздӱвство в Подкарпаті, а также на слова старōй чиляди, що ми дуже пōвно інформації розказали.

05. децембра 2019

Зима у русинськӱй хыжи

Зима – ôто нê лише сяткы, и файна природа дōвкола нас. У давнину зима нêсла и проблему, бо холода были май вêликі и треба было ся гріти. Тôму, коли жоны занимали ся кōнōплями и ткали, а люди тым часом фурт нарабляви из дрывами, убы было тêпло у хыжи.

Як правило, у малинькых хыжках быв лиш єден вêликый шпор, на якōму варили істи и єден чôлôвік мӱг на ньому спōкӱйно спати. Муровали їх тоды из рōзумом, убы мош ся было удобно пōльзовати ним. И так вӱн давав тêпло цілӱй родині. Айбо нê лише родині…

Постилі спêціально робили из вêликыми лабами, убы пӱд ними были ягнята и козята. И исе чиста правда! У хыжи были ґазда из ґаздыньов, їх діти, могла быти и їх старшина и вшитка мала худоба.

Ягнята, козята, кить было и тиля, усьо было у хыжи, бо у стайни бы ім было дуже студино. Жоны що жинут ся за євро мōдōв, лиш си исе приставлявут, та падут у оморок.

05. децембра 2019

Позерайме!

Позирайме, люди, що втрачаєме! На типирішньому етапі, людство иде уперед, и зачинавут ся усякі путі перспектив. Айбо ôты перспективы вêдут до нê дуже перспективных насїдкӱв. Ôто видиме уже типирь.

Куды мы дале идеме? Видав, уже сме прийшли навхтема, кить ушитко на щосме гонні, ôто покрасити перила на мостах у жовту и сину фарбу, тай знак «Березники», тай мусорникы та гордити ся тым.

Постилі спêціально робили из вêликыми лабами, убы пӱд ними были ягнята и козята. И исе чиста правда! У хыжи были ґазда из ґаздыньов, їх діти, могла быти и їх старшина и вшитка мала худоба.

Що из потоками, из ріками из полями, из хащами?! Що буде из полонинōв? Из потока ся воды нê напєш, из рікы тоже. Нащо вывозити мусор, кить май удобно усьо высыпати у пōтӱк, авать ріку. А що, вода понесе. По правді та понесе, бо через рубку хащӱв, у нас фурт страшні пōвені ставут ся. Через слабоукріплêні берегы, вода змыват ушитко, та пак паде кашиця тай зарыват ся берег. А у літі самі видиме на кӱлько спласла вода у Боржаві.

04. децембра 2019

Ци розводили ся молодята у давнину?

Як давно жинили ся, авать выддавали ся я уже писав. Дуже интересна пôлучили ся інформація про читатчӱв. Многым типирь чунно, ош як могла ужити ся родина, де чôлôвік из жōнōв нê дôлюбльовали єден другого. Бо у тêпирішнїій час, кить щōсь та нарас розвод. А ци быв розвод давно? Ци могли розвисти ся молодята, кить фурт ся вадили и нê могли ся зжити?

Ôтвіт, як бы ôто нê было чунно, дав ми мадярськый архів. Так ся каже, ош у Подкарпатськӱй Териттōрії Мадярського Кôрулівства, у 1941 рōці, было проведено ряд переписӱв, єден из якых указує, кӱлько пар было розписано, кӱлько было вдōвӱв/вдӱвцїв, кӱлько было розведеных. Сякый перепис быв проведеный у многых населеных пунктах, мêжи якых Кêрецькы и Березникы.Ôфіціальна назва перепису «Людность по роках 15 и старше за сімêйным статусом».

Постилі спêціально робили из вêликыми лабами, убы пӱд ними были ягнята и козята. И исе чиста правда! У хыжи были ґазда из ґаздыньов, їх діти, могла быти и їх старшина и вшитка мала худоба.

Пувім на перед, ош станом на 1941 рӱк у Березниках быв ôфіціально єден розвод, а у Кêрêцьках нê было и єдного. Туй и є ôтвіт. И мош пувісти, ош айно, даже у тых родинах де была суєта розводӱв нê было. Нê розводили ся, бо давно чêстовали таїнство **вінчанія**, ôто было нê просто так, ги типирь, пӱти до церкви.

29. новембра 2019

Ци была в давнину любōв?

Любōв – ôто чуство глубōкōй симпатії, приязаности до когось, кажут психологы. Треба рôзуміти, ош в ідеалі, чêрêз любōв ся пак рōблят мōлōді родины. Айбо нê лише чêрêз мӱцні любōвні чуства типирь мōлōді идут вінчати ся и чинят свальбы. На данный момент жинят ся, ци выддавут ся (зависимо выд стати) по любви, достатку, авать дурости. Из первыми двома пунктами усьо ясно, треба пувісти за тритїй.

Пô дурости жинят ся май часто. Бо спиршу ся создае ілюзія идêальнōй любови и видит ся вōзлюбленым, ош будут жити, ги Адам из Євōв у райськôму садови. А по свальбі ôта илюзія, ги мракы над зворами, пропадат гет, и дуже часто подавут ся заявы на розвод. Айбо, ги писав єден ґêніальный поет Василь Кузан «Лише дурный женит ся лиш рас, бо рас ôто такоє, ги зашпотав ся…»

А ци была давно любōв? Пувім на 100 % ош была! Айбо ци жинили ся по любви? Нєт! Стара чилядь каже, ош жинили ся лише через достаток, убы пак мош жити и годовати файту си, а про любови дуже нê пêрêживали, бо ванільні «я тя люблю», «я без тя нê годен» у тот тяжкый час, никого сытыми нê лишали. Треба было рôзуміти, ош из дачого мусай жити и треба зêмлю на якӱй мош ґаздовати. Тôму старшина фурт своим дїтьм пӱдбирала таку другу половину, у якōї тот достаток дома быв.

28. новембра 2019

Словацько-украйинська сполопраця русинськых орґанізацій

26-27 новембра в Ужгороді пройшла меженародна научно-практична конференція на тему «Угода про асоціацію між Україною та ЄС і словацько-українське транскордонне співробітництво: наслідки та можливості».

На дійстві, присяченому сполопраці меже Украйинов и ЄС, прозвучали доповіді на украйинськум, руськум, словацькум, англійськум и русинськум языках.

Подаєме доповідь про сполупрацю меже русинськыма сосполныма організаціями у контексті сполопраці меже Украйинов и Словакійов.

Єдным из важных векторув етнополітикы є налаженя сполопраці неурядовых етнонаціоналных організацій Украйины не лем на націоналному, айбо и на меженародному уровни. Така сполопраця формує ся на днесь у трьох форматах:

1) через меженародні комунікації сосполных організацій украйинськых, русинськых и лемковськых громад у діаспорі (йде ся про діятелность Світового Конгреса Украйинцюв, Світової Федерації Украйинськых Лемковськых Обєднань и Світового Конгресу русинув;

2) дяковучи меженародному кооперованю організацій етнічных меншин Украйины (напримір, Всеукрайинськый єврейськый конгрес участвує у діятелности Всесвітнього єврейського конгресу);

3) за участи представителюв сосполных організацій етнічных меншин Украйины у наладжованю трансгатарных контактув из державами-сусідами (до приміру, залученя представникув молдовськых и румунськых націонално-културных обществ при вчинені єврорегіонув «Нижньый Дунай» в 1998 роци).

25. новембра 2019

Пудкарпатя ги часова яма I.

У сьому чланкови бы єм хōтів мало ôдыйти ôд языкÿв, а малêнько ся натягнути на нашу културу, на вто як люди пôд Карпатами живут. Сись край быв частинов многых імперий тай держав, айбо наохтема ся убставав дуже далеков тай удсталов зêмльов. У двадцятому сторочови Пôдкарпатя пережило самый силный културный тай індустриалный переворот, котрый май силно пôміняв живот люди.

Давайте поникаеме на конкретный приклад културного зычиня, котрый барз силно поміняв людськый быт, даже кêдь самі люди за вто не дуже люблят розказôвати. Мало діскомфортное, подаколи табуйованое, айбо дуже важное звіданя — ба як люди ходили на заход? (тувалет)

Жерела говорят, ож май мало до сêрêдины XIX стороча люди нê дуже байлôвали ся сим звіданьом занимати. Щê моа мамка розказôвала ми, ож ї мати (моа бабка) ходила пішати за хыжу, авадь у кêндêрицю. Никаньом тêпêрішньоі цивілізациі люди ся ид тому удносили доста “по-варварськы”. Як ся занимали утилізацийов того у варошах? Русинÿв у селах ото не дуже интересовало, у них было доста свойих талантÿв: “зрана ся покōвпотити, двориць покосити, булі поприкоповати, нêє часу ся интересовати як ота варошська интеліґенция щит тай сере”.

25. новембра 2019

Чом люди пуд Карпатами зачали палити листя?

Днêська вшыткі люди дуже ся яли переживати за еколоґіу тай природу, што є гибы добрōв тенденцийов. Каждый божый дêнь видеме в новинках, ож люди палят листя, тай ож чого вто є злое дїло. Табулкы, дослідженя, высновкы експертÿв… Айбо на люди в селах ото не фунґуе, як палили — так палят. Як исю традицию сперти — мусите си думати самêнькі. А я вам доты розкажу як ся исе зародило.