іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув
Зачаткы карпаторусинського спортованя – перві крокы | часть ІІ.
16. авґуста 2020

Зачаткы карпаторусинського спортованя – перві крокы | часть ІІ.

У первӯй части нашого серіалу сьме ся старали приблизити читачови темы, за кōтрі будеме писати у сюй и далшых частьōх серіалу «Спортованя на Пӯдкарпатськӯй Руси». Писали сьме за дōкус перві крокы спортивного живота на Срібернӯй земли, а типирь уже май зблизька побзераєме на то, што ся робило на самых спортивных пōлях, опишеме ті знамі спōртивні дїйства, кōтрі до днишнього дня рахувуть ся важнōв капітōлōв у істōрії чехословацького спōрту. Гōйра!

Раз лем поєден

До пōлōвкы двадцятых рōкӯв ся формовала тварь чехословацького спōрту у традичных зимльох чехословацькōї державы. На Пӯдкарпатську Русь ся подобный процес дӯстав крихту май пӯзно. Уже сьме писали, ож первыми, тко зачав практиковати спортнивну активнōсть на Пӯдкарпатю были міґранты з Чех и Словакії. Тōму и первый клуб з пӯдкарпатськых зимиль, котрый выграв ōфіціалный трофей быв I. ČsŠK Ужгород, у кōтрōму векшына бавячӯв былы з шōрӯв чиськых міґрантӯв. Сись ужгородськый клуб у 1921. рōцї выйграв майстровство восточнословацькōї жупы, до кōтрōї тогды западала и Пӯдкарпатська Русь. У фіналї того рōку переиграв кошицькый I. ČsŠK. Його лїпші бавячі пак, у 1925. рōцї, переишли у тогды лем заложеный клуб «Русь». СК Русь ся на дōвго став русинськōв фōтболнōв вітрінōв. Карпаторусинськым фōтболным талантам было гибы предопредїлено носити на сōбі якраз зеленобілі фарбы “їхнього” [карпаторусинського] клубу (пōлітик а спӯвзаложник клубу Едмунд Бачинськый то докӯнця прилюдно выголосив на стрічі веденя клубу).

Фōтбōлішты ся ōдважавуть на репрезентацію

Нароставуча кӯлкӯсть фōтболных клубӯв, кōтрі были валōвшні рӯвняти ся за мōцōв а спортивнōв уровньōв клубам из другых чехословацькых земель, привела пӯдкарпатськых фōтбōліштӯв а фōтболных функціонарюв ид думкам, ōж и Пӯдкарпатська Русь заслужила мати свӯй репрезентачный тім. Ōж и Руснакы годни мати фōтболну репрезентацію свого нарӯда, бы пōміряти свōї силы из загатарными репрезентаціями. Тōв дōбōв Чехословацька фōтболна асōціація вчинила вшелиякі нарӯдні фōтболні сōюзы – Чиськый, Словацькый, Нїмицькый, Пōльськый, Мадярськый, Жидӯвськый и Пӯдкарпатськый [Карпаторусинськый]. Пōзвōляла їм як репрезентовати свӯй нарӯд як на державных а загатарных перемаганьох, так и орґанізōвōвати вшелиякі спōртивні дїланкы а акції. Свōю асōціацію Руснакы вчинили сереґд лїта 1931. рōку в Ужгородови. Ужгōрōдська «Русь» выйгравала на руснацькӯй земли вшытко за шором, тōму ни было нич чудного на тōму, же якраз її фōтбōлішты творили заклады репрезентаційого тіму. Дїля СК «Русь» звіданка перед зачатком перемагань была ни “ци выйграєме?” а “кӯлко выйграєме?”. Превосходство ужгородського клубу было замітно на первоє никаня. Якраз тōв дōбōв їх тренїрōвав первый їхньый професіоналный тренер Ян Рōсі – у минулости фōтбōлішта бырнинськых «Жідениць».

Главный фōтболный клуб Пӯдкарпатя – СК «Русь» Ужгород

Владімір Запотоцькый
пōтōвмачив Юрко Капац