rueпортал словник ґазета ґраматика

Карпаторусинська хыжа – історичный опис

Карпаторусинська хыжа – історичный опис

Де жити и што істи – исе май главнї проблемы, котрі были у нашой чиляди. Давно ся и побирали май часто позад земли тай достатку, ни позирали на любов. Ищи до того, кой ся пара побере, та треба было рішити, де они будут жити, тай из котрої землі тот живут буде. Найліпше было муровати свою хыжу, бо инак, было читаво проблем. У єднуй хыжи было много чиляде, та ліпше было мати своє опшаря. Родина пак и помагала. Усі тко чим годен.

Кидь позирати на села Боржавськой долины, та туй хыжі стройили май густо єдну до другой. Ги каже ся: “Хыжа вирь хыжі”. Айбо у многых селах были опшаря май розметанї.

Вид на убыстя

Май главным матеріалом, были валькы тай дерево. Хосновали ся усякі породы древа, в зависмости выд реґіона. Даґде хосновали дуб и бук, а даґде тополю, смереку, авадь ялицю. По Верховинї хыжі вчиненї из ялиць тай смерекы, ни из вон, ни из удну, ни были мащинї и білинї. У горных селах, росколины у стїнах закладовали мохом. А у долинах росколины замащовали черлиницьов. Там уже (у долинах) были хыжі, де стїны из валькув тай тиґлы были. Они были шинґлами авадь черепом побита, и из вон тай удну мурник ї ваковав тай білив.

Тко май мав гроші, та годен быв укрытии хыжу и чирипицьов, авадь бляхов. А тко май бідовав, тот крыв соломов. А пак май потум крыли и шинглами

Пувісти треба и за возоры, оболокы. Давно они были дуже малі, дись пядисят на тридцять цинтув, тай ниґда ся ни втваряли. А пак май потум быв державный розказ: чинити в хыжах возоры, што ся втварявуть, и ни єден, вадь два на вшытку хыжу, ги вто было бывало, ай побульше. Розказ быв тому, бо через тото, ож у хыжи было мало світла, ни вітрило ся, бо возоры ся ни утваряли, та было по хыжи читаво ничистоты. А через ничистоты – усякі хвороты.

Вшидка хижа має три части: она сама, сїны и комора.На пуд лутров ишли из сїни. Хыжу муровали так, обы из сїний на право до хыжі заходити. У каждуй хыжи, чим лиш зайти у ний, та у очи май митала ся піч из припічком и из цївков. У зимі, дїти тай страші май любили спати на печи, “у лопатках”, и на припічку.

Дым ишов до сїний, а из сїний на пуд. Из пода по пуд стріху на двір. На пуд и клали солонину, котра ся будила выд дыму. А пак ї на літо искладовали у гордовы.

За якыйись падамент у хыжи товды нитко й думати ни знав – была чиста зимля у вшыткых хыжах, а поряднї й шіковні газдынї каждої суботы мастили удну зимлю начисто замішенов глинов,выруньовали натоптані ямы, освіжали хыжу.

Заходилося зо двору у сіны, де из єнного боку была єдна велика комната, а з другого кліть. У кліти стояли ґелеткы из сыром и молоком. Яка хыжа была удну? Наведу примір из книжкы “Березникы у давнину…”, де описано, што было удну у березницькуй хыжи.

Тоды у хыжи быв подошов. У углови стояла велика піч, на у якуй ґаздыні пекли хліб, а на шпорі варили істи. Звирьхы на кутови (печи) спали люде. Пуд вызором стояла велика лада. На нїй были дві покрышкы и там ся хранило цуря, а звирьхы на ладі сидїли. Из другого боку, коло вызора стояла широка лавиця. Коло лавицї и коло лады, стояв великый стул из великов тяжков крышков. Крышка выдкрывалася, а там клали хліб, молоко, роплянку, блюдята и деривляні ложкы.

Пуд стїнов стояла постїль. У постели ни было матрацув, вмісто них было сїно. Вер сїна стилився вовняный покровиць, а звирьхы - біла ткана верета. Постіль была высока и пуд нив были ягнята. Кой покотятся ягнята и были морозы, ґазды фурт несли іх до хыжі.

На стїнах были Божі образы и глинянї тарілкы. Ищи были спіцяльнї вырізы из дерева, де вішали ложкы. Коло двери, у закутї, стояла лавичка. На нїй стояли відра из водов и бляшка. Пуд нив были банякы. Серед хыжі, на ґеренді, вісїла лампа.

Стайню правили близько до хыжі, обы усьо на очах было тай, обы у зимі легше худобу годовати. На многых містах стайню май ближе ид путьови кладут, а хыжу май удну, у двурцьови. Стайнї были тіснї, обы у зимі тепло было маржинї. Правили и кучу виням (выход на двур). У дакотрых реґіонах на булі чинили рупы, а даґде пувницї.

Карпаторусинська хыжа изудну

Єдно дїло хыжу покласти, треба ищи вшидко удну поробити, треба обжити. Яка хыжа была удну ни мож точно пувісти, бо у каждому реґіонї Подкарпатя, чинили ся хыжі ни иднако тай интерєр быв усякый. Но общый опис навести мож, бо дуже великой розлукы ни є.

Русинська хыжа ділила ся на три части: сама хыжа, сїни тай комора. Часто у сїнях была лутра на пуд. Были ищи такі хыжі, де на єден бук сїний была комната, а на другый бук – стайня, де была маржина.

По Верховинї хыжі вчиненї из ялиць тай смерекы, ни из вон, ни из удну, ни были мащинї и білинї. По долинах, вон тай удну, мурник іх ваковав тай білив.

У хыжи май у очи митала ся піч. Она была проста, мурована из выдкрытым комином. Была и май комплектована, из кошом, што выступав на крайчик шпора. У зимі май добре было спати на печи и на припічку.

Кулько чиляде є у хыжи, тулько є и постилув. Они стояли пиля печи тай коло правой стїны. У постели ни было матрацув, вмісто них было сїно. Вер сїна стилив ся вовняный покровиць, а звирьхы - біла ткана верета. Парны рїдко были набиті пірьом, усе май сїном ,авадь соломов. Постіль была высока и пуд нив, у зимі, были ягнята.

Удну в хыжи

Над постїльов вісїла колыска. На вид тото корыто учинено из дощок, авадь из жердя, што на двох жилізных, авадь деривляных гужовках, висит. Єдна из котрых покладена ид постели забитому колови у ключку, а друга на стїну забиту ключку.

Пуд стїнами были и широкі лавицї. Пуд вызором стояла велика лада. На нїй были дві покрышкы и там ся хранило цуря, а звирьхы на ладі сидїли. Стул стояв проти дверий сперед лавицї. Стул ни быв точно такый, ги типирь, а приблизно 1.5 митры довгый, на єден митер высокый сусік, чій вирьх ся выдсуват. Старали ся из явора го правити, бокы му красно вырізали. Вирьх стола быв май довгый тай широкый та служив даколи містом постили діля гостий. У стул клали хліб, молоко, роплянку, блюдята, деривляні ложкы тай инше.

На стїны клали образы и вішали мальованї тарілы, блюдята. На стїнї май часто мож было увидїти образ Ісуса Христа, Причистой Дївы, сятого Николая. Стінноє дзиркало мало де было. Май часто у стїну замащовали дараб дзиркала. Ищи были спіцяльнї вырізы из дерева, де вішали ложкы.

Коло двери, у закутї, стояла лавичка. На нїй стояли відра из водов и бляшка. Пуд нив были банякы. Даколи відро из водов клали у сїнях, там го укрывали покрышков, авадь убрусятьом. Серед хыжі, на ґеренді, вісїла лампа. Пуд плафоном была грядка. Горшкы, посуд, корыто и инше держали у коморі, авадь на печи.

Далші статї из катеґорії Історія читайте за удкликованьом
Реклама