rueпортал словник ґазета ґраматика

До 110-роча Федора Пōтушняка

До 110-роча Федора Пōтушняка

Из славных имен людий нашого прекрасного краю имня Федора Потушняка занимать важноє місто в исторії, културі, науці, літературі середины ХХ стороча. У фебруарі выповнює ся 110 рокув од дня його нароженя и 60 – од дня смерти.

Федор Потушняк быв талантливым писательом и ученым, што ся трафлять у єдному челядникови мало коли. Як літератор, вун быв прозаїком, поетом, драматургом, есеїстом, критиком и журналістом; як ученый – историком, філософом, археологом, етнографом. Вун гибы чувствовав, што судьба выділить йому дуже мало и повностю оддавав ся роботі. «Смысл мого житя лем у роботі, яка бы принесла хосен людьом», ‒ так вызначив своє кредо и ниґда йому не зрадив. Се быв истинный патріот нашого краю.

Родив ся Федор Потушняк 27 фебруара 1910 рока у с. Осой Иршавського району. Закончив Береговську гімназію и філософськый факултет Карлового универзитета у Празі. Из 1937 рока робив учительом у с. Білкы и с. Великий Бичков, сотрудничав из Подкарпатсьскым Обществом Наук (ПОН), де редаговав «Літературну Недѣлю». У 30-і рокы вун обходив и обїхав на біціґльох мало не вшиток наш край, зберавучи етнографічный и фолклорный матеріал. Опубліковав верьх 100 статий из етнографії, многі из якых, як писав доктор историчных наук М.Тиводар, за научным уровньом не мавуть аналога в украйинськуй етнографії.

У повоєнный час робив у редакціях областных газет и в Ужгородському державному универзитеті на кафедрі общої исторії (читав студентам курсы из етнографії, археології и спецкурс из чеського и словацького языкув).

Ученый опубліковав близь 300 научных статий и начеркув из исторії краю, етнографії, фолклору и літературы. У 1958 роци выдав монографію «Археологічні знахідки бронзового та залізного віків на Закарпатті». Два раз провбовав оформити свою научну роботу кандидатськов дисертаційов, айбо завистникы и недоброжелателі пришили ученому ярлик «антисоветчика» и не допустили до защиты.

Переслідовали Ф.Потушняка не лем за научну роботу, айбо и за літературну, за сотрудничество из ПОН, завто што вун любив свуй край и свуй народ. Його прозові и поетичні творы у 30-ті и першуй половині 40-х рокув написані материнськым языком, милым йому и простым людьом. Зберку оповідань «В долинах синьої ріки» (1957) и роман «Повінь» (1959) написав по-украйинськы. У совіцькый час, уже по смерти автора, перевыдавали ся украйинськым языком його оповіданя, новелы, поезії у прозі, роман «Повінь».

Федір Потушняк вчинив майже 200 оповідань, и вшиткі они дуже интересні, зачудововуть не лем сюжетом, образностьов, але и страшнов правдов. Василь Поп высоко оцінив його 50 поезій у прозі и ствержовав, што «Ф.Потушняк – то закарпатський Сковорода». Сі філософські мініатюры построєні ги етюды из житя, казкы, легенды, притчі. Они заставляють читателя задумати ся над його містом у соціумі и природі, учать розрізняти добро и зло, розуміти, што содіяне зло вертать ся бумерангом до челядника.

Многогранна діятелность Федора Потушняка внесла великый вклад у сокровищницю днешнього Закарпатя и Украйини и поставила його имня в єден шор из выдающыма поставами нашого краю.

До свого 50-роча писатель и ученый не дожив два тыждні – упокойив ся 11 фебруара 1960 року.

Далші статї из катеґōрії Особнōстї читайте за удкликованьом
Реклама