205-роча Ивана Раковського

«Он не умел лукавити и лицемерити»

Родив ся Иван Раковський 5 марта 1815 року у селі Ставне, в родині окружного нотароша. Учив ся в Ужгородськуй гімназії (1824 – 1830), по окончанію котрої поступив до Ужгородської греко–католицької духовної семінарії, послі окончанія якої быв призначеный на роботу у єпископську канцелярію под. керівництвом Александера Духновича, де они познакомили ся й поцімборовали ся. У 1839 годі Раковського высвятили на греко – католицького священника й выладили у Велику Рыбницю поповати. Вун там душпастирив з 1839 до 1844 год.

У другуй половині 40–х годув ун учительовав у греко-католицькуй учительськуй семінарії, та там го призначили віце–ректором тої семінарії. Пуд час учительовання у семінарії вун много робив над собов, перфектно выучив руськый язык и літературу. У 1850 годі його назначили товмачом державных законув на руськый язык у Будапешті й редактором «Земського Угорського вѣсника для королѣвства Мадярскаго».

У 1856–1857 годах у Будапешті пуд редакційов Ивана Раковського выходит руськым языком про греко–католикув Мадярського корольовства и Галіції «Церковна газета», Коли єї было заперто, Раковський добивать ся выданя нової газеты – «Церковного вѣстника для русиновъ Австрийской державы». Тай ся новинка на 16 номері перестала екзистовати. Товды Раковський вернув ся на Пудкарпатя й быв назначеный священником у село Иза.

Удорваность уд сосполної жизни не давала Раковському супокою, и вун у 1860 годі выїзжать у Відень, де за помочов руського посолства дустає довжность ректора духовної семінарії в Холмі. На сюй довжности го не затвердили, и вун поять вертать ся у Изу.

Увіреный у своюй правоті, Раковський не порывать из свойов сосполнов діятелностьов. Як пишут його біографы, вун «Учит читати и писати, приучує жителю не лиш до фізичної а до духовної роботы, заборонят пиятику».

У 1866 годі, став єдным из основатильов «Общества Василія Великого». Щи, коли робив у Будапешті, Раковський надсилат свої кореспонденції пуд назвов «Доверительныя письма из Будина» в цілый ракаш галицько-руських выдавателств.

Раковський выдав учебникы «Арифметика» в двох частях и «Краткую научную географію». Кроме того, в 1867 годі вун выдав «Русскую граматику», за яков товдышня интелигенція учила руськый літературный язык.

Умер Иван Раковський 03 Децембра 1885 года у селі Иза Марамороського комітату. У некролозі Євген Фенцик писав: «…перед його очами носилось всегда лиш то, что честно, благородно, что справедливо. Он и между наитруднейшими обстоятельствами пред каждий в очи сказав истину и правду, он не умел лукавити и лицемирити».

Умер Иван Раковський в селі Иза, де и быв погребенный.