Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом
Бізувно вшыткі сьме чули за таку орґанізацію ги «Wikipedia», майвелика інтернетова енціклопедія, де годни сьме найти безмала вшытко, што нас інтересує. Тай бізувно вшыткі знаєме, же суть вшелиякі языкові верзії Вікіпедії. Є анґліцька, нїмицька, російська, украйинська, мадярська… Общо знама енціклопедія має 314 языковых верзій и веце ги 300 из них суть актівні – над нима ся штоденно трудять «вікіпедішты», так называвуть дописовачув статий. Тото вшытко сьте навірно знали, айбо ци знали сьте, же межи тыма 300 актівныма вікіпедіями є и наша – русинська?
Нидавно сьме ся на нашуй сторунцї у facebook звідали нашых пудписникув, ци чули они дашто за тоту нашу Вікіпедію? Резултат убзідовованя быв доста проґнозованый. Хоть и посудок заложеный на дакулкох дисяткох коментарюв ни є даяк фест репрезентатівный, айбо дораз 70 % коментаторув уповіли, же до того момента за нияку карпаторусинську Вікіпедію нич ни чули.
Тай видить ся, ож из кулкустьов убзвіданої чиляди, поміра тых, што ни знавуть, же и мы маєме такый інтересный проєкт, бы лем росла. Сись факт є доста смутный, бо робота над русинськов Вікіпедійов ся веде уже май довго ги 13 рокув – 30. апріля 2007. року была вчинена перва сторунка енциклопедії – за село Курув.
Первых пару рокув ся наша Вікіпедія розшыряла у такназываному «інкубаторови», де, мож уповісти, «мясоватїла». 14. новембра 2010. року языковый выбор Фонду Вікімедія схвалив ідею русинської Вікіпедії и через два місяцї, 23. януара, она дустала свою властну адресу rue.wikipedia.org. На тот момент убсяговала коло 1200 статий.
Уд тогды ся написало повно новых статий – на динь написаня сього матеріала у русинськуй Вікіпедії суть 7944 статї – айбо потенціал сього проєкта ся итак ни розкрыв до кунця.
Главна сторунка русинської верзію Вікіпедії.
У тому є и наша хыба, бо докус мало за ниї ся пише вадь говорить.
И бы хоть крыхту полїпшити сітуацію рїшили сьме розказати за нашу Вікіпедію и побисїдовати из єдным из актівных вікіпедіштув, пудкарпатськым лінґвіштом Томашом Калиничом.
– Майнавперед, ци тямиш, як тай коли-сь ся дузнав за нашу вікіпедію?
Першый раз им дашто вчув за русинську Вікіпедію в 2010. роцї — курто сперед тым, як она была офіціално одобрена ги окремый проєкт. У тот період за ниї ся споминало май часто ги типирь, тай поправдї вто было значноє досягненя. Удтовды редаґую дуже спорадично, коли нахожу час тай дяку.
– Што типирь робиш на вікі? Маєш даякый пост, ци-сь обычный шоровый вікіпедішта?
Нас є мало, завто всї сьме необычні. Иппен у сись час маю пост адміністратора, та кроме самого писаня статий маю щи даякі орґанізаторські інструменты. В перспективі бы ся хотїло злїпшити структуру сайта, майбулш на хосен новым редакторам.
– У якому ставови є наша вікіпедія на днишньый динь? Є актівна, ци є ближе д даякуй дрїмотї, кидь мож так уповісти? Яка є навщива? А кидь тот став пудлый, та як тото поміняти?
На типирішньый час писаня и редаґованя йде каждый динь. За тотї дисять рокув даколи знало быти ай докус тихо, та добрі, ож нынї є даяка основа. Гостюв маєме дас 50-100 тысяч каждый місяць, айбо сим цифрам хыбит контекст. Важно, ож нашу Вікіпедію не видко межи Русинами, раз ищи не найшла своє місто. Туй є предоста неухоснованого потенціала.
Матеріалы «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів» уже выходят у русинському перекладї. Обы помочи проєктови, їх доста перенести на сайт. Ко бы хотїв, може ся взяти за даяку май креативну задачу, напримір попрактиковати ся в товмаченю — файні статї сохтуют ходити из єдної Вікіпедії в другу.
Най русинська община увидит у сьому проєктови штось свого. Наші театралы, вчителї, авторы бы могли дись написати дарабчик за свою роботу. А кидь студенты русинської філолоґії мусят товмачити тексты, чом бы товды не чинили статї на Вікіпедію, котрі пак щи кось прочитає?
Треба розуміти, ож Вікіпедія по-русинськы не буде конкуровати из Вікіпедіями на великых державных языках. Айбо годна файно заповнити свою нішу. Для того бы требало мати команду редакторув. Хоть многі статї на русинські темы уже май інформативні ги инде.
– Позад того, же там годин писати каждый, ци є потреба на днись даяк модеровати фунґованя вікі? Ци часто ся убявлять даякый «шкодник», за котрым пак треба «порайити»?
Така потреба є ачий на доґдеєднуй Вікіпедії, ото просто часть рутины. На щастя, технічно захарьовати намного май легко ги шкодити, та наші вандалы май келтуют свуй час ги редакторув.
– Кулко є на днись актівных авторув? Тай ци суть даякі правила по ґраматицї? Мусай писати даяков русинськов нормов?
Уд 2017. року маєме фактично єдного активного автора, Іґоря Керчу, котрый пише на Вікіпедію каждоденно. Другі редакторы приходят періодично, так ги я. Статї сут ай в реґіоналных, ай в авторськых нормах. Главноє, обы текст мож было порозуміти.
– Ци є даяка статістіка сторунок, на яку тему є майповно статий? Чого є булше, даякых локалных тем, ци дачого май ґенералного?
На око маєме порувнателноє число статий на містні и на вшилиякі общі темы. Ото добре, ож по-русинськы ся пише не лиш за наші локалні явленя. Розказуйме світови за Русинув, а Русинам за світ!
Статя на русинськуй вікіпедії за Републіку споєных Нідерландув авторства Іґоря Керчі.
– Пудкониць – порекомендуй даяку статю, котра, на твуй позур, файно написана и из котрої читачі годни зачати познавати нашу Вікіпедію?
Зачати мож нараз из головної сторункы, де найдете рубрику «Статя тыждня». Она має ай свуй архів — у 2010/11 рр. рубрику вюг основатель русинської Вікіпедії Gazeb, а з 2017. року зась веде Іґорь Керча.
– Пару слув ид читачам …
Не буйте ся зачати редаґовати! Вікіпедія має свуй специфічный формат, айбо з ним вам поможут май присохтовані вікіпедішты. Можете ми писати на Вікіпедії авадь фейсбукови.
Дякуєме Томашови за інтервю и за його роботу над Русинськов Вікіпедійов. Надїєме ся, ож вєдно ся нам вшыткым вдасть убернути векшый позур чиляди на такый інтересный и важный проєкт.
Кидь маєте дяку почитати щи даякоє інтервю, попозерайте испиc за одкликованьом: Інтервю
