Старік Поллок (Lemkowithhistory) за себе, YouTube и RLS
Булшина обывателюв Пудкарпатя бы бізувно ниґда и ни подумали, ож там за Атлантиком и у наші дны жыє чилядь, котра тямить своє карпаторусинськоє коріня. Ож жыє там чилядь, котра честує културу предкув и інтересує ся історичнов отцюзнинов си.
Тай тоты, што чули за далекых си краянув, навірно думавуть, же вшытко їх честованя културы спочивать у співаню співанок а їдїню перогув. Айбо, ги знавуть у нас казати, опак є правда. И у типирїшньый час там суть молоді люде, котрі ся старавуть вшелияко популарізовати нашу історію, старавуть ся всокотити свою дїдузнину и роблять нималый дараб роботы дїля розвоя нашої наспулної културы.
Днишньоє інтервю є якраз из єдным из такых молодых люди – автор ютуб-канала Lemkowithhistory Старік Поллок.
Старіку, дїля тых, ко за тя щи ни чув, вадь щи ни докунця розуміє, ко-сь, представ ся. Вудкі-сь, кулко ти рокув?
– Звати ня Старік Поллок и єм Карпаторусин-Америчан из Мінесоты. Май много чиляди ня знає позад мого ютуб-канала Lemkowithhistory, айбо коло того-м ся щи дакулко раз публіковав у вшелиякых політичных новинках такых, ги «NewEasternEurope».
Маву 20 рокув, сам им из двойвароша (аґломерації) Мінеаполіс–Сент-Пол. Мої предкове были частьов руснацької ґрупы из нидалекого холдінґфордського відика.
Предкове ми міґровали главно из пряшувського відика, айбо мав им у файтї и люди из Лемковины и Пудкарпатя. Айбо ни лем карпаторусинськых предкув маву родоводови, є там чилядь ай из Западної Азії и Централної Европы.
Які маєш залюбы? Што чиниш, кой маєш фрай?
– Мої главні залюбы суть біціґльованя а бокс. Лїтом знаву набіціґльовати и булше ги 100 міль [~ 160 км] за тыждинь. На бокс ходжу каждый динь, безмала, круглый рук. Окрем того інтересуву ся ґеополітиков, люблю старі документалні філмы, тай пораз знаву написати даяку курту горорову новелу.
Як ись ся дузнав, ож ты Русин? Было то через фамелію?
– У фамелії ми ся векшынов прикапчовали ид Полякам вадь Словакам. Дїдо ми, котрый ся родив у 1920. роках казав, же так было май легко ся засвойити межи другов чилядьов. Айбо вун фурт знав, же є кымись другым. Родакы самі му уповіли, же они суть другі, лем уже ни тямив д кому конкретно ся тогды капчали, ци ид Руськым, ци д Білорусам, ци д Украйицям…
А я ся зачав тым інтересовати коло року 2017, кой им побзерав відео Джона Ріґеттї за америцькых Русинув. Тогды-м щи ни быв докус увіреный, ни знав им из якых конкретных міст міґровали мої предкове, аж пуд кониць 2019. року-м у тото нурнув май глубоко, бы дузнати ся май детално за тоты міста.
И ци вдало ти ся дузнати ся конкретні міста, вудкі ти были предкове?
– Булшина міґровали из міст попиля села Тихый Потук, што на Словаках, пак знаву за предкув из лемковинської Тарнавкы и из восточного Пудкарпатя, бізувно из попиля Хуста.
Перейдім д твому каналови. Як тай коли ти прийшла ідея вчинити свуй канал?
– Моє первоє відео-м зачав ріхтовати у фубруарови 2020. Дуже ня одуховила робота Джона Ріґеттї и the Timo Foundation «Карпаторусинськый културный вывой». Мав им тогды тїсный час, и накручованя відей, мож уповісти, было то, што ня держало при добруй дяцї. Кой им выдав відео «ЗАБЫТОЄ», та так ги бы ми камінь из сирдця упав.
«ЗАБЫТОЄ» – відео из канала Lemkowithhistory
На YouTube канал «Lemkowithhistory / Лемко з історіёв» ся на днишньый динь пудписало веце ги 2,7 тысяч чоловік.
Які главні темы твойих відей? Вшыткі суть даяк повязані из Руснаками?
– Векшына творбы розказує за вшелиякі епізоды из карпаторусинської історії, айбо попиля того-м годин вчинити поєдно відео из даяков філозофськов тематіков.
Яка реакція у чиляди на твої відеа, слїдиш за тым даяк?
– Так, ги ся и чекало – дуже неґатівні реакції уд Украйинцюв, и вцїлому позітівна уд нашых люди. Из відеами на філозофську тематіку пораз ни соглашавуть ся мої позерачі из Америкы, айбо наопак Руснакам из Европы ся люблять. Зась мої історичні відеа позеравуть главно Русины из Америкы, та тото мало выглажує вшытко. Сам им доста комунікабелный чилядник и часто веду діскузії из свойов авдіторійов. Мадяре, Словакы и Росіяне тоже творять порядочный дараб мойих позерачув.
Ни так давно-сь вчинив відео из Мигальом Кушницькым а Томашом Калиничом, фатьовами из Пудкарпатя, інтересантно, же-сь там ни пудло приказовав по-нашому, кулко уже ся учиш бисїдовати по-руснацькы? Які ид тому хоснуєш матеріалы, книгы?
– По-руснацькы ся учу вже дись 5 місяцюв. Є тяжко провбовати учити ся бисїду, кой ни маєш из кым си заприказовати, окрем мої облюбленої ґрупы на діскордови [бисїда за руснацькый діскорд-сервер]. Айбо уже видко даякый проґрес. Учу ся главно из книгы Пола-Роберта Маґочія «Бисїдуйме по-русинськы», тай позераву вшелиякі русинські відеа.
Лем пару днув як ись запустив далшый проєкт – Общество Русинськой Літературы (Rusyn Literature Society), розкажи дашто за тото…
– Новый проєкт є доступный за веб-адресов rusynsociety.com, де найдете удповідї на повно звідань, айбо кидь курто, та иде, мож уповісти, за інтернет-выдавателство. Хотїли бы сьме выдавати 10 публікацій каждый місяць. 5 по-русинськы и 5 по-анґліцькы. Будуть два тіпы публікацій – назоры и класічна белетерія (новелы, повідкы). Вшытко ся буде даяк тыкати карпаторусинської темы. Загнати свою роботу годин каждый, айбо ни вшытко буде ся прийимати. Інтереснов частьов проєкта є то, же за каждый удобраный матеріал будеме платити гроші. $25 за назор и $45 за белетрію, тай каждый місяць єдна публікація каждов бисїдов ся буде уберати читачами за майлїпшу, и автор дустане щи $25 бонус.
Лоґотип «Общества Русинськой Літературы»
А ко исе буде фінансовати? Даєш вшытко из свого, ци маєш пудпору уд даякої карпаторусинської орґанізації?
– Вшытко плачу сам из свого.
Тай вшытку роботу над проєктом ведеш сам?
– Єм главным адміністратором сайта и едітором матеріалув по-анґліцькы. Из руснацькоязычными матеріалами буде робити Томаш Калинич.
Яка є май главна главна цїль сього Общества?
– Главна цїль є пуднятя стандарда русинської літературы. Хочеме стати платформов дїля молодых талантованых русинськых авторув. Містом, де бы могли указати людьом свою творбу, тай дустати за тото даякі гроші. Дниськы лем тяжко даґде за дашто русинськоє мож дустати гроші, што є шкода. Хотїв им тото вчинити даяк по-другому.
Платити авторам будеме через PayPal, кидь дако ни годин буде ся из тым розобрати, будеме рїшати індівідуално.
На днишньых динь маєме дакулко кодіфікацій руснацької бисїды, тай повно никодіфікованых верзій на Пудкарпатьови. Будете загнаті матеріалы даяк редаґовати, бы удповідали даякуй кодіфікації?
– Сесе бы ся треба звідати Томаша, на такоє вун має, мож уповісти, волну руку. В цїлому сьме за розвой вшыткых руснацькых діалектув, завто у векшынї трафункув будеме публіковати оріґіналні верзії. Може у будучности ся ид сьому щи вернеме.
Красно дякуєме Старікови за найденый час, тай держеме му персты у вшыткых його актівітах. Кидь вас Старікова творба заінтересовала, рекомендуєме слїдити за ним на соціалных сїтьох.
Кидь маєте дяку почитати щи даякоє інтервю, попозерайте испиc за одкликованьом: Інтервю
