rueпортал словник ґазета ґраматика

Звіданя: Што є дїля тебе рудна бисїда?

Звіданя: Што є дїля тебе рудна бисїда?

21. фебруара 1952 у варошови Дака (днишньый главный варош Банґладеша) у часї мирної демонстрації за право хосновати банґладешську бисїду на офіційному уровньови дуйшло ид насилностям из бока пакістанської поліції, резултатом котрых стала смирть дакулкох студентув-демонстрантув.

По усамостойниню Банґладеша каждый рук у сись динь там споминавуть на ту храбру моложаву, котра ни побояла ся уйти на улицю за свою рудну бисїду. А уд року 2000 за навыргом такой того Банґладеша ЮНЕСКО славить Межинарудный динь рудної бисїды.

Думаву, ож ни треба избыточный раз припоминати вшыткым читачам, што наша руснацька бисїда є такой тым ЮНЕСКОм занесена на испис уразливых языкув, котрї суть пуд угрозов щезнутя. И кидь мы ю хочеме всокотити дїля далшых поколїнь, мусеме ю хосновати ни лем дома фіґлювучи из цімборами, а всяґде, де нам тото позволять закон. Айбо майнавперед каждый из нас мусить покласти си єдно, на первый позур легкоє звіданя – што є дїля тебе рудна бисїда?

Сякоє звіданя-м поклав и даякуй чиляди, котру сьте годни знати из нашого сеґмента інтернета, и долу годни сьме видїти, яку удповідь каждый из них дїля себе найшов.

Што є дїля тебе рудна бисїда?

(удповідї суть подані из всокоченым правописом звідованого)

Се, майнаперед, мати можность, быти самым собов, могти доказати свою идентичность.

Хосновати ся материнськов бесідов – се чуствовати тоты невидимі мотузы, котрі зязувуть тя з твойов файтов, твойим родом и народом, а такой - з минувшинов, з духом предкув. Сі мотузы всокотять у минуты маймоцных потрясінь и бід.

Хосновати ся материнськов бесідов – се не натяговати чужу кожу, не приміряти на ся штось чужоє и пробывати когось из себе робити. Говорити по-свому - гордити ся свойим. Товды тя бу дуть честовати, бо нитко нигда не честовав и не честує безродных маргіналув.

Хосновати ся материнськов бесідов - мати можность з помочов неї (бесіды) всокотити майсакралноє: сохташ, исторію, наконець – свою землю. Бо без бесіды се вшитко изчезне, зотре ся, вмре!



Што дїля мене рудна бисїда? Так ми ся видит ож уже много рокув пробуву исе дефіновати, даяк напытати, дати му форму тай вам указати. Рудна бисїда - исе ни просто вспоминкы за тото які были давно файні співанкы, авадь як красно розказовала бабка за свої молоді рокы. Рудна бисїда вто не лиш традіції тай фолклор, у рамкы якого нам ї помогли загнати. Рудна бисїда є скелетом нашого розума, є падементом нашых думок тай ідей, є нашым проводником крузі темну хащу реалности. Рудна бисїда была мойим цімбором, якый ня держав за руку тай помагав устати, кой забывав им тко м такый. Най поможе устати ай вам, най рудна бисїда буде вашым самый вірным цімбором.


Для мене рудна бисіда - йсе бисіда, котру’м дістала з материнськым молоком, котру’м вдыхала з воздухом землі и міста де’м ся вродила. Мож навчити ся читаво шлиякых бисід, котрі є потреба знати для житя и екзистованя. Айбо рудна буде лем вта, котру навчили мама з няньом, из котров людина уросла, котра псталася навхтема в крови и в сознанію. Мож любити деякі бисіды, мови, язикы за єїх милозвучность, за єїх практичность, за єїх престиж, айбо свою бисіду, людина мала бы любити завто, што то є єї рудна и материнська бисіда!

Рудна бисіда

Є бисіды, котрі в житю нам треба
Для екзістенції, престижу и роботы,
Айбо, є лем єдна дана из Неба,
Котра у серцю - в рамці позолоты!

Навчити ся мож бисіды шлиякі:
Хоснує ся теперь вже фест англійська,
Украйинську сьме вчили ся на дяку,
За ня, у школі, была и російська.

У світ пуйшла’м из отчої ми хыжі,
Ище єден ‘им говор ся навчила.
Лем, чим од старости ми вік є ближе,
Тим булше бисіды ціну порозуміла!

Забыти мож ушитко из роками,
Деталі ся из гадкы истиравуть…
Лем з тямкы тяжко стерти колыскову мамы,
Русинські назвы ї чічок ся памнятавуть!

Є милозвучні бисіды у світі,
Престижні и модніші чим вта наша…
Лем наша, скромна, ми - ги сонце в літі,
Для ня май рудна и май ліпша, и май крашша!



Што для ня є рудна бисїда? Ни уповім, же я, в цілум, колись ся звідав сякоє себе. Та того и даякого єдного, ціленого, отвіта на сисе звіданя до типир у ня й ни было. Попробую типир го даяк “утягти” из глубин мойых емоцій, но тай мысльув, айбо акорат за первыми, за емоціоналними пережыванями, стойит особа заслуга, уповіме так, «пальма первости». Они в мойому трафункови зограли булшу ролю на урозумліньови мнов свого рудного языка, но тай, ги ото модно типир казати, усвідомлінньови свойой народности. А мысль туй лиш так, «служанка емоції», – она поможе ми ї дораз хуть якось оформити, обы чилядь порозуміла вто, што ми мо́зґы «породили».

Думаю, мож туй бы было зачати, з такого си “мудрованя”: же язык, неборе, душа народа, а заєдно ун розкрыват и дух му, усю уднушность, його културу. Из сим и ни поспориш! Сякоє ми з малинького казали в ошколї, но тай тот віршик Воробкевіча силовали ня учити; тот котрый:

«Як ту мову мож забути,
Якою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?

Як ту мову мож забути?
Та ж звуками тими
Ми ж до Бога мольби слали
Ще дітьми малими;

У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали».

Товды ня зачудовало, ож «мова» штось на бізонь ни вта, што на нюй «ненька» ня учила говорити. Похожа? Гей, похожа, и сінтаксіс тот, и слова дакотрі гибы похожі на наші. Айбо и російська у сьому планови тоже ни храмле. Но, а позад фурташного хожіня из мамков до церкви, де співают на церковнословянщінї, та и убче ги рудна, айбо и шуга нїґда ни вта, што сьме нив “до Бога мольби слали ще дітьми малими”.

Так у минї ся точило тото вшытко, я успів побыти даже, най ся ни приказує, космополітом, так ги ото быват у типирішньой моложавы, лібералом, матеріалістом, сцієнтістом, на тулко, на кулко годен быти дїтвак. Якыйись період пережив им удну у собі “языковой вопрос”, ціла епоха русофілско-украйинофілского протістояня на културнум тай політічнум полї розверла ся у минї. Подаколи и русинофілы ся «врывали» в тоту валку, айбо ни на довго (може на місяць, на два). Довго’м думав. Фурт им метався за усі єдинаціть годув школованя: «ба котра бисїда ми рудна?», а што ищи май важно, котра май практічна тай “вастрєбована”, обы из нив, ги каже моя мамка, мож было у світ іти? Тай якось ми само залитїло у голову, же годен им из ся корчити москаля вадь украйинця, айбо итак, нї тым, нї инчым ни стану, а ищи ся и опозорю (Туй вас удсылаю на байкы Муранія за «Трьох дроздув» тай за «Слимаґа»). Авадь може ся я чиню ищи май гурше – я плюю у лице усьым свойым предкам, дїдам-прадїдам, котры тоту бисїду, саракі, плекали тай частовали, хуть їх , ги пише Александер Павловіч, «про віру, народность били-мучили».

Типир штудую на Пряшувськуй Універзіті руснацькый язык тай літературу, та даяк, уже кой пройшов им исись усьый путь, годен им уповісти, ож для мене рудный язык, ото язык муй, мойых предкув уд котрых им го дустав. Гей, звучит так, доста по історіософськы, айбо, бізувно, што прадавность, кедь мож так уповісти, «предковость», языка туй указує на його важность, и, главноє, для його, назад изхосную туй исе слово, свідомых носічув, вна є далеко ни пуслїдньым крітерійом усвідомліня «рудности» языка.

Пак уже по сюй “писанинї”, вы уже майжинькы знаєте, што’м хотїв уповіти. Муг бы’м дале ни писати уже нич, айбо звіданя на зачаткови’м си задав, записав та мушу типир “добити” до кунця.

Но, та што про ня є рудна бисїда? Она є дїля мене є Традіційов (туй им спеціално написав из великой літеры), яку мы мусиме держати. Она є дїля мене єден цілистый маніфест руснацькой народности, тай мойой ид нюй принадлежности.

Кончу своє казаня словами украйинського поеты Ивана Франка:

«Діалект чи самостійна мова?
Найпустіше в світі се питання.
Міліонам треба сього слова,
І гріхом усяке тут хитання.

Діалект, а ми його надишем
Міццю духу і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови».


Дякуєме вшыткым, ко попровбовав дати удповідь на исе звіданя, котроє ся на первый позур видить легкым а ясным, айбо кой ся над ним зачинать думати, оно указує ся доста запутаным, чажкым и чажкым на удповідь.

Ануж, попровбуйте найти свою удповідь на сю звіданку долу у коментарьох.

Што є дїля тебе рудна бисїда?

Далші статї из катеґорії Никаня читайте за удкликованьом
Реклама