Александер Духнович

Духнович фурт казав, што ун - Русин.
А пиля нього сестры й братя, а ун сын.
И што довік ун не забуде свого роду,
А я, як ун, донька сього народу.

Я так, ги вун, из молоком сесю бесіду ссала,
Коли малов ня мамка колысала.
И перші ми слова были русинські,
И серцю рудні няньковы й материньскі.

По світу тоже иппно ня носило,
А бесіда русиньска была моцнов силов.
Про йсе Будитель чесно написав,
Што рудный свуй язык не забывав.

Я, ги Будитель, не ганьблю ся говорити
Тым языком, што серцю рудный, фурт творити.
И учу дітий свойих честовати
Вту бесіду, што з молоком дала їм мати.

Я є русинка й донька свого роду.
Честую руд русинськый, пью карпатську воду.
А докедь ми живот даст Бог, я говорити буду
И свою рудну бесіду я не забуду!

Матеріалы веба были вшорині спеціално пуд 220. ручницю карпатського будителя Александра Духновича