Словацько-украйинська сполопраця русинськых орґанізацій

26-27 новембра в Ужгороді пройшла меженародна научно-практична конференція на тему «Угода про асоціацію між Україною та ЄС і словацько-українське транскордонне співробітництво: наслідки та можливості».

На дійстві, присяченому сполопраці меже Украйинов и ЄС, прозвучали доповіді на украйинськум, руськум, словацькум, англійськум и русинськум языках.

Подаєме доповідь про сполупрацю меже русинськыма сосполныма організаціями у контексті сполопраці меже Украйинов и Словакійов.

Сполопраця меже русинськыма сосполныма організаціями в контексті словацько-украйинськых трансгатарных комунікацій

Єдным из важных векторув етнополітикы є налаженя сполопраці неурядовых етнонаціоналных організацій Украйины не лем на націоналному, айбо и на меженародному уровни. Така сполопраця формує ся на днесь у трьох форматах:

1. через меженародні комунікації сосполных організацій украйинськых, русинськых и лемковськых громад у діаспорі (йде ся про діятелность Світового Конгреса Украйинцюв, Світової Федерації Украйинськых Лемковськых Обєднань и Світового Конгресу русинув;
2. дяковучи меженародному кооперованю організацій етнічных меншин Украйины (напримір, Всеукрайинськый єврейськый конгрес участвує у діятелности Всесвітнього єврейського конгресу);
3. за участи представителюв сосполных організацій етнічных меншин Украйины у наладжованю трансгатарных контактув из державами-сусідами (до приміру, залученя представникув молдовськых и румунськых націонално-културных обществ при вчинені єврорегіонув «Нижньый Дунай» в 1998 роци).

Зазначиме, же комунікації меже русинськыма сосполныма організаціями Восточної Словакії и Закарпатської области Украйины мавуть доста читаву исторію. Из часу Першого Світового Конгресу русинув (дале – СКР), якый пройшов 23–24 марта 1991 рока у вариши Меджілабірці на Пряшовщині, зачала ся и фунгує до днесь сполопраця у вшилякых галузях меже словацькыма и закарпатськыма русинськыма організаціями.

Вартовало бы обернути позур на вто, што на днесь украйинськый бук у рамках СКР представлять Закарпатськоє обласноє обєднаня «Крайовоє общество подкарпатськых русинув» (голова Микола Бобинець; надале – КОПР) у сполопраці из Закарпатськым обласным научно-културологічным обществом им. А. Духновича (голова Юрій Продан; надале – Общество им. А. Духновича). Словацькый бук презентує «Русинська Оброда на Словенську» (голова Мартін Караш; надале – РОС) у сполопраці из Словацьков асоціаційов русинськых організацій (надале – САРО, у неї входять дакулко русинськых організацій –М.З., Ю.Ш.).

Єдночас названа сполопраця у рамках СКР має дашто ширшу географію. Так девять держав, котрі суть членами сього світового форума, за договорьоностьов проводять у себе кождоручноє сято – День русина. В кождуй державі сято може мати свою назву и присвяту, айбо зміст є тот самый. До приміра, в рамках СКР у марті одбывать ся День Русина в Румунії; у апрілі– фестиваль «Я світ узрів под Бескидом» на Закарпатю (Украйина); в маю – у вариши Крыниця (Республіка Польша) фестиваль-бієнале, приуроченый лемковському малярю Никифору Дровняку; на зачатку юнія – «Духновічів Пряшів» у Словакії; в у кунці юнія – зачатку юлія – фестиваль «Червена ружа» у Сербії; на зачатку октовбра – фестиваль «Кеть голубіца лецела» у Горватії и т.д. На ці сяткові дійства зїжджавуть ся члены Світової Рады Русинув СКР из разных держав, проводять ся засіданя, котрі супроводжувуть ся выступами фолклорных рокашув, одбывавуть ся зобраня русинськых писателюв, книжні базары т.д.

СКР из 2010 рока за особі заслугы у розвою русинської културы вручає премію имени першого голови СКР, русинського драматурга Словакії Василя Турока-Гетеша. В рамках СКР два рокы тому на Снінськых рыбниках у в. Снина (Пряшовськый самоврядный край) быв зачатый русинськый літньый табор, де одпочивали діти віком од 7 до 14 рокув из Словацької Республікы, Мадярщины и Украйины. Што ся тыче сполопраці меже окремыма русинськыма організаціями поза рамками СКР, то майтіснішов и майактивнішов она є меже названыма высше КОПР и РОС. Сесі дві організації на основі письмового Договора сполопрацювуть близь десяти рокув, фурт продовжовучи термін договора про сполопрацю. Договор про сполопрацю предвидить взаємины в рамках културно-спортивного розвоя, всокоченя русинського културного наслідства цілком (пункт ІІ. 2.а). Важным є такой розвой туризма (пункт ІІ. 2.б) и щи сім напрямув, прописаных подпунктами Договора.

Зазначиме, же РОС каждый рук проводить булше ги десять фолклорных фестивалюв. Меже маймасштабнішых різнять ся «Співы мого роду», «Духновічів Пряшів», Сято А. Духновіча и А. Павловіча у с. Біловежа (округ Бардейов), сято културы и спорту в Меджілабірцях, Дны сел Тополя й Уліч в окрузі Снина, День села Камйонка в окрузі Стара Любовня и др. На сьых сятах фурт учасниками суть фолклорно-музичні рокаші из Закарпатя, котрі представлявуть КОПР и Общество им. А. Духновича (побз. додаток Б).

У рамках Договора про сполопрацю КОПР и РОС проводять ся такой вшилякі спортивні турніры: ги на украйинськум, так и на словацькум боці. Се дуже помагать у розвої комунікацій меже русинськов молодежов двох сусідньых держав. Вліті 2018 рока, за сприяня головы РОС Мартіна Караша, у в. Крыниця (Польша) быв проведеный меженародный малярськый пленер. У пленері участвовали русины-майстры пензлика з словацького и украйинського боку.

КОПР и Общество им. А. Духновича проводило фуртошні фестивалі «Червона Ружа Трояка» у Мукачові и Виноградові, у рамках котрых проходили меженародні научні конференції. Общество им. А. Духновича 202 Новембра 2019 рока організувало «Чухрановські читаня», приурочені 65-й рочниці з дня рожденя русинського писателя Михаила Чухрана. 23 новембра за участи головы и членув «Русинського културологічного клуба» пройшла научна конференція, преурочена 265-м роковинам першого пряшовського єпископа Григорія Тарковича, котру організовав Свалявськый деканат МГКЄ. У дійстві участвовали гості - декан и выкладачі богословського факултета Пряшовського універзитета. За одсутности державного фінансованя булше масштабных дійств провести тяжко, айбо се вдає ся, дякувучи ентузіазму и фуртошнуй роботі русинськых активістув Закарпатя.

У свому шорі закарпатські русинські організації такой тісно сполопрацювуть з Институтом русинського языка и културы Пряшовського універзитета. Так КОПР фурт робить над звіданьом залученя выпускникув из Закарпатської области на спеціалность «Русинськый язык и література», што акредитована в рамках функціонованя Института русинського языка и културы. Члени КОПР и Общества им. А. Духновича участвовуть у конференціях, які проводить Институт, долучавуть ся до Русинської літньої школы, котра фунгує на базі Институту й мала вже десять выпускув.

СКР из 2010 рока за особі заслугы у розвою русинської културы вручає премію имени першого голови СКР, русинського драматурга Словакії Василя Турока-Гетеша. В рамках СКР два рокы тому на Снінськых рыбниках у в. Снина (Пряшовськый самоврядный край) быв зачатый русинськый літньый табор, де одпочивали діти віком од 7 до 14 рокув из Словацької Республікы, Мадярщины и Украйины. Што ся тыче сполопраці меже окремыма русинськыма організаціями поза рамками СКР, то майтіснішов и майактивнішов она є меже названыма высше КОПР и РОС. Сесі дві організації на основі письмового Договора сполопрацювуть близь десяти рокув, фурт продовжовучи термін договора про сполопрацю. Договор про сполопрацю предвидить взаємины в рамках културно-спортивного розвоя, всокоченя русинського културного наслідства цілком (пункт ІІ. 2.а). Важным є такой розвой туризма (пункт ІІ. 2.б) и щи сім напрямув, прописаных подпунктами Договора.

Зазначиме, же РОС каждый рук проводить булше ги десять фолклорных фестивалюв. Меже маймасштабнішых різнять ся «Співы мого роду», «Духновічів Пряшів», Сято А. Духновіча и А. Павловіча у с. Біловежа (округ Бардейов), сято културы и спорту в Меджілабірцях, Дны сел Тополя й Уліч в окрузі Снина, День села Камйонка в окрузі Стара Любовня и др. На сьых сятах фурт учасниками суть фолклорно-музичні рокаші из Закарпатя, котрі представлявуть КОПР и Общество им. А. Духновича (побз. додаток Б).

У рамках Договора про сполопрацю КОПР и РОС проводять ся такой вшилякі спортивні турніры: ги на украйинськум, так и на словацькум боці. Се дуже помагать у розвої комунікацій меже русинськов молодежов двох сусідньых держав. Вліті 2018 рока, за сприяня головы РОС Мартіна Караша, у в. Крыниця (Польша) быв проведеный меженародный малярськый пленер. У пленері участвовали русины-майстры пензлика з словацького и украйинського боку.

КОПР и Общество им. А. Духновича проводило фуртошні фестивалі «Червона Ружа Трояка» у Мукачові и Виноградові, у рамках котрых проходили меженародні научні конференції. Общество им. А. Духновича 202 Новембра 2019 рока організувало «Чухрановські читаня», приурочені 65-й рочниці з дня рожденя русинського писателя Михаила Чухрана. 23 новембра за участи головы и членув «Русинського културологічного клуба» пройшла научна конференція, преурочена 265-м роковинам першого пряшовського єпископа Григорія Тарковича, котру організовав Свалявськый деканат МГКЄ. У дійстві участвовали гості - декан и выкладачі богословського факултета Пряшовського універзитета. За одсутности державного фінансованя булше масштабных дійств провести тяжко, айбо се вдає ся, дякувучи ентузіазму и фуртошнуй роботі русинськых активістув Закарпатя.

У свому шорі закарпатські русинські організації такой тісно сполопрацювуть з Институтом русинського языка и културы Пряшовського універзитета. Так КОПР фурт робить над звіданьом залученя выпускникув из Закарпатської области на спеціалность «Русинськый язык и література», што акредитована в рамках функціонованя Института русинського языка и културы. Члени КОПР и Общества им. А. Духновича участвовуть у конференціях, які проводить Институт, долучавуть ся до Русинської літньої школы, котра фунгує на базі Институту й мала вже десять выпускув.

Відео выступу