Позерайме!

Позирайме, люди, що втрачаєме! На типирішньому етапі, людство иде уперед, и зачинавут ся усякі путі перспектив. Айбо ôты перспективы видут до ни дуже перспективных насїдкув. Ôто видиме уже типирь.

Куды мы дале идеме? Видав, уже сме прийшли навхтема, кить ушитко на щосме гонні, ôто покрасити перила на мостах у жовту и сину фарбу, тай знак «Березники», тай мусорникы та гордити ся тым.

Що из потоками, из ріками из полями, из хащами?! Що буде из полонинов? Из потока ся воды ни напєш, из рікы тоже. Нащо вывозити мусор, кить май удобно усьо высыпати у потук, авать ріку. А що, вода понесе. По правді та понесе, бо через рубку хащув, у нас фурт страшні повені ставут ся. Через слабоукріплині берегы, вода змыват ушитко, та пак паде кашиця тай зарыват ся берег. А у літі самі видиме на кулько спласла вода у Боржаві.

Поля зараставут, міста для сінокосув тоже. Айбо исе ни є дуже глобальні проблемы. Проблемы из сміттьом, вырубкув хащі, проектом «пувітруль» на полонині, типирь найважні мижи вшиткых. И вызвано исе через пасивность нашой чиляди.

Даже барон, прямый родич Шенборна, що жив на Чонку, май сокотив наші зимлі, чим сокотиме мы. И ни біда, ош вун быв далеко ни словянськой національности. Дале пак ґаздовав Союз, а типирь низависима Україна. И чуму сь именно типирь у нас стає ся фурт усяка біда. Хащі рубавт, гектары полонин уже продали, и кить бы ни быв принятый закон у децимбрі 2017 року «Про оцінку впливу на довкілля» та уже бы давно начали стройити вітрякы, а мы бы мало могли що зробити. Сись закон помагат нам законным путьом всокотити ôто, що нам лишили наші прадіды.

Бо власть є и проходит, а нашым нащадкам треба жити дале и наша кровна місія всокотити ôто, що у нас є, пôліпшити и лишити ôто тым, тко пак буде жити пусля нас.

Нам треба поняти, ош мы ни ôты, що чикавут, коли ткось прийде та порядок наведе. Мы ни ôты, що у вшиткых бідах винят руськых. Мы карпатські русины, из славным ґаздувливым родом. Мы самі гонні так, ги наші діды, тяжко, айбо навести порядок и всокотити ôто, що є нашое! Бо нашуй чиляди давно нитко ни помагав, кроме Господа Бога…

Ищи для Вас, обращикы нашôї полонины из архіва, убы сте рôзуміли, як ôто было давно тай що сме гонні стратити типирь…