Главна | Наша Ґазета – інтернет новинка пудкарпатськых Руснакув

18. октовбра сяткує свуй юбілей знамый карпаторусинськый сосполный и културный дїятель — Михайло Иванович Завадяк. Начасно д тому публікуєме свіжоє інтервю из юбілантом, у котрому ун розказав за дїтвацтво си а активну участь у карпаторусинськум кываню.

Коментарь позерача: «Паннонське чудовисько» презентовали у Ужгородови

19. септембра у Ужгородови ся удбыла презентація украинського товмачиня книгы «Паннонське чудовисько» бачванського руснака Миколы Шанты. На туй презентації быв и Мигаль Кушницькый, ниже подаєме ёго реакцію на тото дїйство.

Учора [19. септембра — позн. ред.] зась трафило ми ся попасти на презентацію книжкы — “Панонське Чудовисько”, не простый роман за страхы, што ся творили на балканах у 20. сторочови. На сись раз книжка была, минї лично, многым май інтересна. Тай даже не книжка, ай скорше автор юй — бачванськый руснак Микула Шанта.

Долї Карпаторусинув у составі Першої окремої чехословацької бріґады Лудвика Свободы: реалії й інтерпретації

7 мая у конференц-залі Центра култур націоналных меншин Закарпатя было проведено круглий стул на тему «*Долі карпаторусинув у составі Першої окремої чехословацької бригады Людвига Свободы*: реалії й интерпретації».

Великодный шовдарь – верш за руснацькых Великдинь

Презентуєме Вам верш знамого руснацького писателя Володимира Рошка за великодный шовдарь.

Петьо Оринич за штучный інтелект бисїдуючый по-лемкувськы

Ачий каждый из нас хоть раз хосновав даякый товмач (переводчик), тай бізувно чули сьте за самый популарный — Google Translate. Сякі проґрамы сут дуже ни простым софтваровым матаржиньом, тото цїлый комплекс помотаных структур даных, текстув, слув. Над ними ся трудит ни мало люди.

Карпаторусинська хыжа – історичный опис

Де жити и што істи – исе май главнї проблемы, котрі были у нашой чиляди. Давно ся и побирали май часто позад земли тай достатку, ни позирали на любов. Ищи до того, кой ся пара побере, та треба было рішити, де они будут жити, тай из котрої землі тот живут буде. Найліпше было муровати свою хыжу, бо инак, было читаво проблем. У єднуй хыжи было много чиляде, та ліпше было мати своє опшаря. Родина пак и помагала. Усі тко чим годен.

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Пройшло вже почти девять рокув од дня, як великый русин, народный малярь Украйины, лауреат державної премії им. Т. Шевченка пушов у вічность… Час проходить, фест ся забывать: много трафункув житя, які колись виділи ся нам піціцькыма, на днесь поражавуть свойов значимостьов…

Звіданя: Што є дїля тебе рудна бисїда?

21. фебруара 1952 у варошови Дака (днишньый главный варош Банґладеша) у часї мирної демонстрації за право хосновати банґладешську бисїду на офіційному уровньови дуйшло ид насилностям из бока пакістанської поліції, резултатом котрых стала смирть дакулкох студентув-демонстрантув.

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Русинська родина – Володимир Микита

Русинська родина навщявила леґендарного русинського маляря, котрый лем нидавно удсятковав свуй 90. юбілей.

«Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя

Невелика єдноактова драма «Диалог» Александера Хуста (Александера Купара) трафила ми у рукы десь у другуй половци октовбра 2020 року. Хоть она фест нагадує пєсу украйинського драматурга Миколы Куліша «Мина Мазайло»: тот же языковый вопрос и конфлікт на ньому у середині сімї – айбо карпаторусинськый автор максимално поберовав туй озвучити вічноє звіданя самоидентифікації корінных подкарпатцюв.

Михайло Иванович Завадяк — великоє інтервю

Коментарь позерача: «Паннонське чудовисько» презентовали у Ужгородови

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

Інтервю

Михайло Иванович Завадяк — великоє інтервю

Петьо Оринич за штучный інтелект бисїдуючый по-лемкувськы

90-руча Володимира Микиты – інтервю

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

Старік Поллок (Lemkowithhistory) за себе, YouTube и RLS

«Дарабчикы душі» Мигаля Чикивдї – інтервю за нову зберьку

Сохташ

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Руснацькый сохташ – Водощі

Руснацькый сохташ – Бабин вичур

Руснацькый сохташ – Щедрый вичур

Руснацькый сохташ – Благовіщеня

«Чудо Сятого Николая» – Руснацькый сохташ на Микулы

Особностї

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Олені Рудловчак – 102 рокы

90-руча Володимира Микиты – інтервю

Русинська родина – житя Карпаторусинув через обєктив фотомештера Романа Пищальника

Живот основателя ґрафічного поп-арта – кым быв Енді Варгол?

Михайло Иванович Завадяк — великоє інтервю

Коментарь позерача: «Паннонське чудовисько» презентовали у Ужгородови

Долї Карпаторусинув у составі Першої окремої чехословацької бріґады Лудвика Свободы: реалії й інтерпретації

Великодный шовдарь – верш за руснацькых Великдинь

Петьо Оринич за штучный інтелект бисїдуючый по-лемкувськы

Карпаторусинська хыжа – історичный опис

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Звіданя: Што є дїля тебе рудна бисїда?

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Русинська родина – Володимир Микита

«Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя

Василий Попович